Мета:
1 Вчитидітейпрацювати над сценаріємневеликоїказки, виразнодекламувати, працювати великим колективом.
2 Розвиватитворчість, уяву, імпровізацію, видумку.
3 Виховуватичуттяміри, краси, інтерес до спільноїпраці з батьками, інтерес до свята як чуда, яке робимосвоїми руками
Обладнання: святковоприбранийклас – ялинка, новорічніекібани, дитячімалюнки, газети, вітальнілистівки, паперовісніжинки,
Декорації до казки «Дванадцятьмісяців»: афіша, ялинки, вогнище,хатина (всередині), палац, підсніжники.
Костюми: місяців, падчерки, дочок, батька, матері, професораЗнаювсе, глашатая, принцеси.
Музичнийсупровід.
Учень
1
У рікновийтрапляються дива,
І оживаютьказочкиминулі.
А ось вам, друзі, казочка нова,
Хочможездатися, щовиїївжечули.
Учень 2
Нехай цяказкарадістьпринесе!,
Отож для вас усіхсьогодніп'єса.
Знайомтеся: учитель Знаювсе,
А учениця тут - сама принцеса.
Учитель Знаювсе
Принцесо, прошу Вас порахувать
І відповідь у зошитзаписати:
Тожскільки буде п'ятьдодатип'ять?
Принцеса
Мені уже набридлорахувати.
Одне і те ж, і так вжецілийрік.
Лиш в клас переступаю я поріг,
І зразу сотніприкладів, задачок.
Учитель Знаювсе.
Але ж принцесо...
Принцеса
Бажаю, пролісків корзину
Щоб завтра ж хтосьприніссюди.
Учитель Знаювсе
Але ж зима, принцесо...
Принцеса
Годі!
Нехай об'являть зараз всім,
Щоквіти я чекатизгодна
Вжезранку, десь в годиноксім.
Глашатай.
Увага! Увага, народе! Щось маю сказати для вас! Нехай і зимова погода, Та слухайпринцеси наказ. До ранку хтось з вас неодмінно Улісі повинен знайтиКвітоквесняних аж корзину І все це в палац принести. А ще вам скажу не для преси, Хтозробитьце перший за всіх Той зразу ж, у митьвідпринцесиОтримає золота міх.
Мачуха
Ану, ледацюго, до мене!
За день хочзробила би крок!
Бери краще нашу корзину
І в лісізнайдиквіточок
Падчерка.
Я з ранку весь день працювала,
І ще не сідала на мить.
Зробилароботи немало,
Хотілаякразвідпочить.
Скажу вам відверто, чиможна,
Щобквіти зимою росли?
Ще буде базікатикожен, ДурниціТи нам не мели. Все сказано. Йди і не майся, Подалібіживідбіди! Без пролісків не повертайсяТикраще назавтра сюди.
Учень 1
Що ж діяти: хочеш-не хочеш,
Та доля така внеї зла.
Учень 2
Зібралася падчерка мовчки
І з плачем до лісупішла.
Падчерка йде по лісу.
Падчерка
О Боже мій! Невже з-за квітів тих
Тут, в лісі, гинути я мушу.
Не чую вжені рук, нініг,
А скоро не почую й душу, (замерзає)
З 'являютьсясніжинки, танцюють.
Таноксніжинок. Місяцізапрошуютьсніжинок на вальс.
Бачать Падчерку і звуть Зиму.
Одна ізсніжинок
У рікновийтрапляються дива,
І оживаютьказочкиминулі.
А ось вам, друзі, казочка нова,
Хочможездатися, щовиїївжечули.
Учень 2
Нехай цяказкарадістьпринесе!,
Отож для вас усіхсьогодніп'єса.
Знайомтеся: учитель Знаювсе,
А учениця тут - сама принцеса.
Учитель Знаювсе
Принцесо, прошу Вас порахувать
І відповідь у зошитзаписати:
Тожскільки буде п'ятьдодатип'ять?
Принцеса
Мені уже набридлорахувати.
Одне і те ж, і так вжецілийрік.
Лиш в клас переступаю я поріг,
І зразу сотніприкладів, задачок.
Учитель Знаювсе.
Але ж принцесо...
Принцеса
Бажаю, пролісків корзину
Щоб завтра ж хтосьприніссюди.
Учитель Знаювсе
Але ж зима, принцесо...
Принцеса
Годі!
Нехай об'являть зараз всім,
Щоквіти я чекатизгодна
Вжезранку, десь в годиноксім.
Глашатай.
Увага! Увага, народе! Щось маю сказати для вас! Нехай і зимова погода, Та слухайпринцеси наказ. До ранку хтось з вас неодмінно Улісі повинен знайтиКвітоквесняних аж корзину І все це в палац принести. А ще вам скажу не для преси, Хтозробитьце перший за всіх Той зразу ж, у митьвідпринцесиОтримає золота міх.
Мачуха
Ану, ледацюго, до мене!
За день хочзробила би крок!
Бери краще нашу корзину
І в лісізнайдиквіточок
Падчерка.
Я з ранку весь день працювала,
І ще не сідала на мить.
Зробилароботи немало,
Хотілаякразвідпочить.
Скажу вам відверто, чиможна,
Щобквіти зимою росли?
Ще буде базікатикожен, ДурниціТи нам не мели. Все сказано. Йди і не майся, Подалібіживідбіди! Без пролісків не повертайсяТикраще назавтра сюди.
Учень 1
Що ж діяти: хочеш-не хочеш,
Та доля така внеї зла.
Учень 2
Зібралася падчерка мовчки
І з плачем до лісупішла.
Падчерка йде по лісу.
Падчерка
О Боже мій! Невже з-за квітів тих
Тут, в лісі, гинути я мушу.
Не чую вжені рук, нініг,
А скоро не почую й душу, (замерзає)
З 'являютьсясніжинки, танцюють.
Таноксніжинок. Місяцізапрошуютьсніжинок на вальс.
Бачать Падчерку і звуть Зиму.
Одна ізсніжинок
Зима! Зима! Скорішсюди!
Дитина в лісізамерзає.
Уже недовго до біди.
А щоробити, я не знаю.
З'являються Зима і торкаєтьсячарівноюпаличкоюПадчірки. Падчерка приходить до тями.
Зима
У час такий у лісі і сама?
Зігрітися я тількилишемрію. Ви хто?
Не впізнаєш? Зима.Іди до мене, я тебе зігрію. Он, бачиш, вогнище. У місяцівсім'їДопомогти і обігрітизможуть. Йдемотуди. Там друзівсімої. Вонитобінайкращедопоможуть.
Підходять до дванадцятимісяців
Грудень
Анумерщій, мерщійсюди до нас! Скажи-но нам відверто все, дитино,
Що привело тебе взимовий час,
В такутяжку холодную годину.
Мороз, ну аж мурашки по спині.
Чогопішлаізтеплоїтихати?
Падчерка
Та наказала мачухамені
Десьпроліски у лісівідшукати.
Січень
Оце-то так! Квіткисередзими?
Такого я не чувіще, повірте.
І знаєшти, і знаємовсі ми,
Що не ростуть зимою в лісіквіти.
Падчерка
Та знаю
Лютий
Ну і що ж то за діла -
Знущатись над дитиною простою?
Невже ж то мачухатакаутебе зла,
Щовідпустиладівчинку зимою?
Березень
Скажу тобі я, Березень, таке:
У місяцімоєму так буває -
На небісонце ясно-золоте
І все навколо зразу розцвітає.
Квітень
На те й весна, голубонько моя,
Щоброзцвітали на поляніквіти.
І знаю все оце напевно я,
Бо ж сотніліт ось так і звуся - Квітень
Травень
І в травнізеленієнавкруги.
Повір, у цьому я добряче знаюсь,
Кущі, дерева, і поля, й луки.
Бо ж недаремноТравнемназиваюсь.
Червень
А з червнемлітоприйде.Вдобрий час!
І стане тепло і приємновсюди.
І сонечкоусіхзігріє нас,
І будутьвдячні нам за літо люди.
Липень
А в липні смачно липизацвітуть,
І бджілочкамбагато є роботи:
Вони над квіточкамизагудуть,
І свіжим медом враз наповнятьсоти
Серпень
Усерпні про серпа не забувай
І не лінуйсяпрацюватьніколи.
Хутчішновийзбирати урожай!
Бовжечекає, колоситься поле.
Вересень
Увересні до школивсі - гайда!
І всі ми з цим, скажу відверто, згодні.
Хтовчитися не любить - то біда!
Куди ж без знань, погодьтеся, сьогодні!
Дитина в лісізамерзає.
Уже недовго до біди.
А щоробити, я не знаю.
З'являються Зима і торкаєтьсячарівноюпаличкоюПадчірки. Падчерка приходить до тями.
Зима
У час такий у лісі і сама?
Зігрітися я тількилишемрію. Ви хто?
Не впізнаєш? Зима.Іди до мене, я тебе зігрію. Он, бачиш, вогнище. У місяцівсім'їДопомогти і обігрітизможуть. Йдемотуди. Там друзівсімої. Вонитобінайкращедопоможуть.
Підходять до дванадцятимісяців
Грудень
Анумерщій, мерщійсюди до нас! Скажи-но нам відверто все, дитино,
Що привело тебе взимовий час,
В такутяжку холодную годину.
Мороз, ну аж мурашки по спині.
Чогопішлаізтеплоїтихати?
Падчерка
Та наказала мачухамені
Десьпроліски у лісівідшукати.
Січень
Оце-то так! Квіткисередзими?
Такого я не чувіще, повірте.
І знаєшти, і знаємовсі ми,
Що не ростуть зимою в лісіквіти.
Падчерка
Та знаю
Лютий
Ну і що ж то за діла -
Знущатись над дитиною простою?
Невже ж то мачухатакаутебе зла,
Щовідпустиладівчинку зимою?
Березень
Скажу тобі я, Березень, таке:
У місяцімоєму так буває -
На небісонце ясно-золоте
І все навколо зразу розцвітає.
Квітень
На те й весна, голубонько моя,
Щоброзцвітали на поляніквіти.
І знаю все оце напевно я,
Бо ж сотніліт ось так і звуся - Квітень
Травень
І в травнізеленієнавкруги.
Повір, у цьому я добряче знаюсь,
Кущі, дерева, і поля, й луки.
Бо ж недаремноТравнемназиваюсь.
Червень
А з червнемлітоприйде.Вдобрий час!
І стане тепло і приємновсюди.
І сонечкоусіхзігріє нас,
І будутьвдячні нам за літо люди.
Липень
А в липні смачно липизацвітуть,
І бджілочкамбагато є роботи:
Вони над квіточкамизагудуть,
І свіжим медом враз наповнятьсоти
Серпень
Усерпні про серпа не забувай
І не лінуйсяпрацюватьніколи.
Хутчішновийзбирати урожай!
Бовжечекає, колоситься поле.
Вересень
Увересні до школивсі - гайда!
І всі ми з цим, скажу відверто, згодні.
Хтовчитися не любить - то біда!
Куди ж без знань, погодьтеся, сьогодні!
Жовтень
Пожовкнелистя в жовтні, щоробить.
У осені своя краса буває.
Вже день все менше й меншекожнумить, А ночіприбуває й прибуває.
Листопад
А я - Листопад. Далівже зима.
Як ось тепер, ну хто ж цього не знає.
Так що, дитино, зрозумій сама,
Немаєвзимкупролісків. Немає!
Падчерка
Немаєпролісків. Та все це знаю я.
Це ж мачухамені все наказала.
Тож, бачите, то воля не моя -
Я тежїй говорила і благала.
Зима
Послухай, брате Березню, в руці
У тебе сила, знаю, ой, велика.
Допоможитидівчинціоцій,
А то ж, напевно, буде з нею лихо.
Березень
Ащо! Візьму і все переверну!
Без чар не так цікаво в цьомусвіті.
На п'ятьхвилинпокличемо весну!
З 'являються Весна.
Зима
Збирай, збирай-но швидшевсюдиквіти.
Падчерка збираєпроліски.
Весна
Букет чарівнийщастяпринесе,
Злим людям подобрітидопоможе.
Падчерка
Спасибі, друзі! Дякую за все!
Повірити очам своїм не можу!
Весна
Лишквіткувізьмехтось до рук своїх,
І зразу подобрішаютьті люди:
Поселиться любов в серцях у них,
А чаризлі ураз розтанутьвсюди.
Сцена 4.
Падчіркаповертаєтьсядодому з корзиною квітів, вкритоюхустиною
Пожовкнелистя в жовтні, щоробить.
У осені своя краса буває.
Вже день все менше й меншекожнумить, А ночіприбуває й прибуває.
Листопад
А я - Листопад. Далівже зима.
Як ось тепер, ну хто ж цього не знає.
Так що, дитино, зрозумій сама,
Немаєвзимкупролісків. Немає!
Падчерка
Немаєпролісків. Та все це знаю я.
Це ж мачухамені все наказала.
Тож, бачите, то воля не моя -
Я тежїй говорила і благала.
Зима
Послухай, брате Березню, в руці
У тебе сила, знаю, ой, велика.
Допоможитидівчинціоцій,
А то ж, напевно, буде з нею лихо.
Березень
Ащо! Візьму і все переверну!
Без чар не так цікаво в цьомусвіті.
На п'ятьхвилинпокличемо весну!
З 'являються Весна.
Зима
Збирай, збирай-но швидшевсюдиквіти.
Падчерка збираєпроліски.
Весна
Букет чарівнийщастяпринесе,
Злим людям подобрітидопоможе.
Падчерка
Спасибі, друзі! Дякую за все!
Повірити очам своїм не можу!
Весна
Лишквіткувізьмехтось до рук своїх,
І зразу подобрішаютьті люди:
Поселиться любов в серцях у них,
А чаризлі ураз розтанутьвсюди.
Сцена 4.
Падчіркаповертаєтьсядодому з корзиною квітів, вкритоюхустиною
Мачуха
(здивовано)
Тибачиш, повернулась! Хоч зима
Лютує так, щовідбираємову.
Де проліски? Якщоїх тут нема,
То не благай - підеш до лісузнову.
Падчерка (усміхається)
Нарешті і додому я прийшла,
Побачилапригод-таки немало.
Ось проліски, матусю, принесла,
Корзину повну, так, як ви казали.
Мачуха
(грубо) (береквітку, нюхає) (зразу добрішає)
Не може бути!
Так, давай сюди!
Не вірюнавіть, сон оцечи правда. Дочуронько, скоріш до мене йди,
Дай обніму тебе, моя відрада!
Як я могла узимку у світи
Свою дитинувипхатиізхати
Прости мене, ріднесенька, прости,
Яка ж була зла! Яка пихата!
Принцеса
Вжесьома ранку - пролісків нема.
Це так народ виконуєнакази!
Учитель Знаювсе
Але ж, принцесо, на дворі зима,
Ценеможливо, я ж казав Вам зразу.
(здивовано)
Тибачиш, повернулась! Хоч зима
Лютує так, щовідбираємову.
Де проліски? Якщоїх тут нема,
То не благай - підеш до лісузнову.
Падчерка (усміхається)
Нарешті і додому я прийшла,
Побачилапригод-таки немало.
Ось проліски, матусю, принесла,
Корзину повну, так, як ви казали.
Мачуха
(грубо) (береквітку, нюхає) (зразу добрішає)
Не може бути!
Так, давай сюди!
Не вірюнавіть, сон оцечи правда. Дочуронько, скоріш до мене йди,
Дай обніму тебе, моя відрада!
Як я могла узимку у світи
Свою дитинувипхатиізхати
Прости мене, ріднесенька, прости,
Яка ж була зла! Яка пихата!
Принцеса
Вжесьома ранку - пролісків нема.
Це так народ виконуєнакази!
Учитель Знаювсе
Але ж, принцесо, на дворі зима,
Ценеможливо, я ж казав Вам зразу.
Мачуха
А ось і квіти!
Принцеса
Так? Давай, давай!
Ось бачте, вчителю! Теперменівивинні!
Учитель Знаювсе
Але ж такого справді не бува,
Цедійснощосьтакенеімовірне,
Принцеса (нюхаючиквітку)
Якийчудовий запах, начедзвін!
А скільки в квітці і краси, і сонця.
І мій народ, якийчудовийвін,
Приємноподивитисьувіконце.
Якіу мене помислилегкі!
Спішу, спішуробити я віднині,
Щобщастя поселилось навіки
Укожнімсерці, в кожноїродини.
Учні
В золоті й прикрасах
В діамантахтеж
А ось і квіти!
Принцеса
Так? Давай, давай!
Ось бачте, вчителю! Теперменівивинні!
Учитель Знаювсе
Але ж такого справді не бува,
Цедійснощосьтакенеімовірне,
Принцеса (нюхаючиквітку)
Якийчудовий запах, начедзвін!
А скільки в квітці і краси, і сонця.
І мій народ, якийчудовийвін,
Приємноподивитисьувіконце.
Якіу мене помислилегкі!
Спішу, спішуробити я віднині,
Щобщастя поселилось навіки
Укожнімсерці, в кожноїродини.
Учні
В золоті й прикрасах
В діамантахтеж
Скільки не старайся,
Щастя не знайдеш
Щастя не знайдеш
Щастя не здобудуть
Мідь і серебро.
Усміхайся людям
І твори добро.
Якщотихочеш,
Щоб в душіквіткицвіли.
Якщотихочеш,
Щоб вони добро несли
Хай лютуєвітер,
Хай мете зима,
Треба завждижити
В дружбі з усіма.
Вчитисяпрощати,
Вірить в майбуття,
Щоб добром і щастям
Повнилосьжиття.
Якщотихочеш,
Щоб в душіквіткицвіли.
Якщотихочеш,
Щобвони добро несли
Мідь і серебро.
Усміхайся людям
І твори добро.
Якщотихочеш,
Щоб в душіквіткицвіли.
Якщотихочеш,
Щоб вони добро несли
Хай лютуєвітер,
Хай мете зима,
Треба завждижити
В дружбі з усіма.
Вчитисяпрощати,
Вірить в майбуття,
Щоб добром і щастям
Повнилосьжиття.
Якщотихочеш,
Щоб в душіквіткицвіли.
Якщотихочеш,
Щобвони добро несли
вас дозвольте привітати,
щастя, радості і миру
всімприсутнімпобажати!
по вкраїнінашіймилій
хай ідевін бодримкроком
хай ідевін бодримкроком
всім вам щиропобажаєм:
з новимщастям!зновим роком!
з новимщастям!зновим роком!
фінальнапісня «з новим роком, україно!»
Немає коментарів:
Дописати коментар